ЧИ ЗАБЕРУТЬ У ЛІСІВНИКІВ СОКИРУ?

View Comments

Другий тиждень надривно гудуть потужні  лісовози на крутому підйомі вулиці Старокиївської.  Перехожі, дивлячись на тонкий  молодий,  ще не дозрівший ліс на автоплатформах, сумно хитають головою. А що ж ми нашим дітям і онукам залишимо?

Згадалося, що під час зустрічі з виборцями нашого 66-го виборчого округу у Малинському Будинку культури  з П.Порошенком  один з малинчан, розповідаючи, що сталося з Малинськими лісами, благав кандидата у Президенти забрати  у лісівників сокиру. Кандидат у Президенти тоді  пообіцяв це зробити, чим викликав схвальні та тривалі овації.

У Радомишлі  більшість пересічних мешканців за полосками лісу вздовж автомагістралей не бачить того, що твориться далі - у глибині колишніх масивів лісу. Те відомо грибникам. На місці  дубових  та соснових  вікових гаїв  тепер галявини.

Всі грішать на державний лісгосп. А   насправді чи у всьому винне державне підприємство? Хто може порахувати  скільки у нас легалізованих і нелегалізованих приватних пилорам, які гризуть стальними пилами цілодобово ліс майже у кожному селі району та  нашому місті?  Яку кількість лісу ця приватна  сталь за рік "пережовує"? А там де прибуток, звісно, що  ніхто ні з екологією, ні з національними інтересами  не рахується.

То ж, спочатку меліоратори у 70-х роках минулого століття висушили чи не до єдиного болітця у районі. Тепер довершуємо вирізку лісів. Тим часом наука мовчить, немовби води у рот набрала. Чи не тому ми з вами цьогорічного півліта  на Радомишльщині усі гуртом чекали дощів і тепер, на початку осені, коли треба хліб сіяти, під кінець вересня  з сумом дивимося на суху землю?  Мовчки споглядаючи - "доосушувалися", "дорізалися" разом. У байдужому, несформованому, без  високої громадянської свідомості  суспільстві, яке звикло, що за все має подбати влада, по іншому й бути не може.