Слухаючи перебіг подій на нещодавній сесії Радомишльської міської ради чомусь на пам'ять спливли слова пісні: половина саду квітне – половина в’яне.
Село Раковичі розділилося на два протилежні табори. Одна половина людей, склавши петицію, яку завізували понад 200 людей, виклавши допущені, на їх думку, сільським старостою порушення, вимагає від Радомишльської міської міської ради та її депутатів негайно звільнити посадовця.
Інша, не менша за чисельністю, перераховуючи його здобутки, висловлює цілковиту підтримку очільнику старостинського округу, підкріплюючи звернення теж своїми підписами.
Депутати Радомишльської міської ради на нещодавній сесії, відклавши всі питання порядку денного, вимушені були втягнутися на тривалий час у розвиток конфліктних подій.
Потрібно віддати належне меру Володимиру Тетерському, який уміло спрямував розгляд конфлікту між двома різними за ставленням до сільського старости групами представників Раковицької громади у спокійне русло, вгамувавши пристрасті, репліки та сварки. Кожному з присутніх у сесійному залі з обох груп було надано рівну та достойну можливість для виступу, висловлення своїх аргументів.
То ж у залі спочатку більше півгодини озвучували соціальні здобутки в. о. старости.
Згодом представники іншої групи один за одним публічно перераховували низку подій, які на їх думку є корупційними діяннями, наданням преференцій та порушеннями законодавства посадовцем.
Зауважимо, що як не крути, а всі наведені аргументи прихильників старости на видноті, результати його роботи можна бачити щоденно.
А от доводи протилежної сторони, заявлений публічно та письмово кожен факт, що має на думку підписантів скарги, ознаку конфлікту інтересів, зловживань владою на користь близьких осіб та інші потрібно перевіряти шляхом опитування, вивчення документальних джерел.
Хто цим займеться? Депутати, компетентні органи - питання не просте.
Тут, поки - що, безперечно виграє група підтримки та сам староста.
Припустимо, що якимось чином посадовець і впливав опосередковано на підготовку прийнятих рішень депутатськими комісіями, радою, але саме рішення, наприклад, по виділенню земельних ділянок, приймали депутати ради, а не староста.
І наостанок про перебіг подій на сесії.
Після бурних дебатів, звинувачень один одного з боку учасників протилежних сторін, здавалося б логічним та необхідним кроком у таких випадках, була б поява на трибуні перед депутатами самого посадовця через функціональну діяльність чи бездіяльність і стався цей конфлікт.
Безперечно, що депутати, які у цьому ж сесійному залі, відразу після утворення Радомишльської об’єднаної громади, одноголосно підтримали пропозицію міського голови В. Тетерського щодо призначення О. Марчука виконуючим обов’язки сільського старости, мали не тільки повне право, а й очікували почути його позицію, аргументи, якісь виправдання чи спростування.
Чому такого його кроку чекали депутати? Адже вони несуть пряму причетність, як до призначень будь-якого сільського старости так і саму відповідальність за його діяльність на теренах, кожного із 15-ти, старостинських округів, який йому довірили.
Утім посадовець на трибуну з якихось власних мотивів чи причин так і не вийшов. Чи було це помилкою, чи якимось тактичним розрахунком наразі невідомо. Але сталося так, як сталося.
Можливо хтось розраховував, що сесійні пристрасті пройдуть самі по собі - покричать та й розійдуться. Адже вже ніколи – жовтневі вибори до місцевих рад на порозі. Ось, ось уся об’єднана громада пірне у вибори, вже невдовзі розгорнеться змагальна боротьба між політичними силами, які делегують своїх кандидатів у депутати міської ради та на посаду мера і питання втратить актуальність, про нього забудуть.
Проте не все так, як дехто думає. Розставити крапки таки прийдеться, адже претензії до посадовця серйозні.
Саме тому депутати прийняли рішення утворити депутатську тимчасову контрольну комісію для проведення перевірок щодо звинувачень, висунутих частиною мешканців Раковицької громади на адресу в.о. старости.
Якщо комісія встановить факти, які підтверджують скарги людей то безумовно, що після виборів не слід очікувати нового подання у раду для призначення будь-якого посадовця з таким шлейфом. Якщо ж ні, то підписантам доведеться публічно вибачатися.
У нас зазвичай звинувачують у всіх місцевих негараздах виконавчу державну владу, парламент. Докори у їх бік у нашому випадку, як ніколи, справедливі.
Адже публічних баталій, що відбулися на сесії, могло б і не бути, якщо б політики та керманичі держави послідовно дотримувалися задекларованих планів реформи по децентралізації влади.
Мешканці сіл так і не дочекалися обіцяних виборів сільських старост. Останнім цьогорічним законом про місцеві вибори – 2020 парламентарі лишили сільські громади права вибирати собі старосту. Посадовця за поданням голови громади і надалі будуть призначати депутати.
Якщо б старосту Раковичського округу обирали вже нині, 25 жовтня, усією громадою то люди не шукали б підтримки у депутатів міської ради. Кожен із учасників обох конфліктуючих груп зміг би вже невдовзі висловити своє ставлення до нього простим голосуванням.
Словом, враховуючи настрій групи мешканців села, яка не збирається шукати компромісу та змиритися, конфлікт на теренах старостинського округу тільки- но починається.
Наперед щось спрогнозувати важко, адже староста так і не спромігся пояснити депутатам чи обґрунтовані, правдиві звинувачення на його адресу, або ж спростувати їх.