Дим та згарища у західній частині Радомишля. Власники земель, фермери, незважаючи на спекотну температуру за відмітку +30, наважуються підпалювати солому після збирання врожаю.
Про завдану шкоду здоровю, довкіллю та тваринному світу їм байдуже.
Дехто вдається до спалювання соломи, виправдовуються тим, що заорювання стерні та соломи є трудомістким і, до того ж, дорогим агрозаходом.
Утім спалювання – це акт безгосподарності і свідомого розтрачання корисної енергії, наданої природою.
Спалювання соломи призводить до зниження потенційної родючості ґрунту і, відповідно, майбутньої врожайності сільськогосподарських культур.
Крім того, спалювання соломи є потенційною небезпекою для сусідніх полів, де може виникнути пожежа, лісосмуг, лісів, і навіть бути загрозою для людського життя.
Нагадаємо, що нині розмір штрафу для громадян за самовільне спалювання сухої трави чи соломи смішний - становить суму від 170 до 340 гривень.
Напевне час створити екологічну поліцію, яка б оперативно встановлювала паліїв.
Тим часом діючій екологічній інспекції у Житомирській області варто було створити широку мережу громадських інспекторів з числа свідомих громадян у кожному старостинському окрузі об’єднаних громад.
Адже з кабінетів пожеж не видно, а повідомляти про підпали у нас охочих мало.