Радомишль: кожен дбає про місто по своєму – один на придорожній клумбі вирощує квіти, другий – хрін та бур’яни, третій – використовує як власне подвір’я. Фоторепортаж

Шрифти

Вулиця Велика Житомирська, колишня Ломоносова, яка прямує до всесвітньовідомого історико-культурного комплексу «Замок Радомисль» Ольги Богомолець, у якому розташований єдиний у світі музей домашніх ікон, має найбільшу ширину серед всіх вулиць Радомишля. У свій час архітектори спланували не тільки її широку проїзджу частину, а й придорожні клумби, обрамлені бетонним поребриком, навпроти кожного приватного обійстя.


Традиційно на вулиці милує очі зелень дерев, різнобарв’я квітів, декоративних кущів, тощо. Більшість містян люблять вулицю, з ранньої весни самотужки розкопують землю, висаджують сезонні квіти, доглядають клумби біля своєї прибудинкової території. Але є й такі, яким байдуже ( як тепер кажуть «пофігово»)все, що робиться за порогом власної хвіртки. Тут клумбовий поребрик захований під шаром бруду та дорожнього пилу, ростуть бур’яни. Інші захвачують громадську територію для складування дров, каменю, щебеню, будматеріалів.
На світлинах видно, як турбуються про красу міста, ( зауважимо - щорічно), про свій імідж власники обійстя №93 – люди поважного віку.

0 02 04 77798cc5b56ec91578d1d5f903c3709ce8cc469917ce26ef6ca80d9341dc0e79 full

І як відносяться до громадських обов’язків їх сусіди поруч та навпроти, значно молодші по віку. У дворі одного з них видніється червоний тенд вантажного авто. Комунальникам довелося не один місяць поборотися з ним , щоб авто прибрали з стоянки на громадській землі, яка призначена під клумбу, у власне подвір’я. Але замість авто тепер тут ростуть хрін та бур’яни.

0 02 04 060c435c5cf4421ceae5213af67e476e9b75f08da560a286dc9b4e2f853b877c full

В іншого сусіди гранітний  щебінь , заскладований на клумбі хто зна  з якої пори, вже травою заростає…Рівень пофігізму зашкалює.


0 02 04 fbf4f6ac0c46717cea6c06069d49738fea449993c4a7b4bab569cd62ea4b7e87 fullТим часом щорічно тисячі туристів в авто та туристських автобусах прямують по вулиці до замку «Радомисль». Українські гості нашого міста звикли до своїх, українських, «порядків» - вони котре століття очікують коли наша суспільна свідомість нарешті дозріє до європейського рівня.

А от, що думають іноземці про нас, споглядаючи з вікна - не важко здогадатися.