РАДОМИШЛЬСЬКА МІСЬКРАДА: ЕЙ, А ЩО ТАМ ЗА СПЕКТАКЛЬ НА ГАЛЬОРЦІ?

Преамбула.

Чи посмів би той, хто колись входив у коло номенклатурних осіб, коли його запрошували на пленум райкому партії,  засідання райвиконкому пошептатися, погигикати та поглузувати з керівництва, чи відпускати ядучі репліки в адресу виступаючих на таких заходах? Якби спробував - то наслідки були б відомі.

Місце дійства.

Гальорка-себто, місця у протилежному від президії кінці сесійного залу. Сесія міської ради, яка відбулася 25 січня, цьогоріч.

Дійові особи.

Дві дорідні жіночки з начальницького складу, яким було б краще позмагатися у масі тіла, ніж перемивати комусь кістки.

Монологи.

Цинічні епітети, їдкі насмішки шепотом або ж вголос на адресу деяких депутатів, які задавали питання головуючому на сесії , посадовцям, які інформували проекти рішень, чи виступали у процесі дебатів.

Роздуми після занавісу спектаклю.

На жаль в оточенні освічених, культурних керівників установ та закладів району, що сиділи поруч з ними, не знайшлося жодної людини, яка б насмілилася осікти цих панянок, закликати припинити «репортажі» про чиїсь намальовані ними «вади», що принижують честь і гідність людей. Вони наївні не здогадувалися, що ці ж самі особи вже завтра, але також поза очі в іншій обстановці, так само будуть намагатися перед інакшими людьми виставляти їх на посміховище.

Зауважимо, що з висоти  президії теж не помічали, чи не хотіли помічати чим і як живе гальорка сесійного залу.

Не варто було б акцентувати уваги на цьому соромі, якби не байдужість оточуючих.

І насамкінець . Це не ностальгія по минувшині, а нагадування про колишні вимоги до осіб, які перш, чим сісти у крісло керівника будь-якої установи проходили через суворе сито моралі, освіченості, культури і духовності. Згаданих панянок з їх моральністю до управлінських функцій тоді б не допустили і близько. До речі, якщо покопатися у біографії героїнь то там оголяться факти про які дійсно треба говорити шепотом.