Інструменти
Шрифти

Володимир Капранчук, журналіст, депутат міськради

У свіжому номері популярної у районі «Зорі Полісся» з’явилося інтерв’ю про справи у Потіївській об’єднаній громаді. Здавалося б нічого неординарного. Буденне життя, щоденні соціальні проблеми місцевої ОТГ. А ще лише декілька незначних прикладів досягнень з моменту утворення громади. Все інше – сподівання, плани, надії…

Тим часом за головним фасадом рожевого кольору реалії життя зовсім інші.

Ще на початку реалізації задумок певної групи потіївських лідерів про утворення місцевої ОТГ профільні міністерства КМ України, провівши всебічниий аналіз тамтешньої інфраструктури, винесли суворий вердикт: новоутворення не зможе бути фінансово самодостатнім. У подальшому все підтвердилося - як у воду дивилися. Проте ініціатори не зважили на попередження.

Не дослухалися також до мудрих порад на районних нарадах не «рвати» район на частини, а приєднатися до самодостатньої Радомишльської ОТГ, де діють сталі галузі медицини, освіти, правоохоронна система, тощо, які не прийдеться створювати. Проте декому дуже свербіло стати самостійними від споконвічного зверхника Радомишля, іншому – мати хорошу зарплату. А про добробут громади забули.

Поки держава виділяла мільйонні субвенції для становлення громади ейфорії не було меж. Потім наступило суворі реалії, про які попереджували професійні аналітики міністерств.

Ось про що довелося мені застерігати поспішальників у Радомишль-інфо у листопаді 2017 року про формування кількості штатних працівників у чиновницьких апаратах громад:

«Однак певна частина депутатів, відчуваючи свою відповідальність перед виборцями, з пересторогою відноситься до цього питання. Якби не вийшло так, що після проведення децентралізації когорта чиновників таки зросте у рази в бік збільшення у порівнянні з дореформаторським періодом.

Адже прикладів на Житомирщині, коли децентралізовані ради, забувши, що з їх бюджету буде фінансуватися освіта, медицина, дитячі сади, спорт культура і ще десятки галузей, поспіхом укомплектували штати на всі 100% вакансій і вже чухають там, де ще вчора не свербіло - є вже чималенько. Бачте, після ейфорії прийшла реальність - вони тепер прозріли, бо вийшло, як в мудрому народному застереженні – «Кінчай тату торгувати, бо немає чим здачі давати!»

Та й далеко ходити не треба. Досить поглянути на наш район, познайомитися з Потіївською об’єднаною громадою, яку в області рекомендують на кшталт, як не треба робити. Тут 47% від суми усіх доходів йде на утримання апарату сільських чиновників. Не далеко втекла й інша новоутворена Вишевицька громада. Тут цей показник становить більше 30%. Словом на яке вирішення соціальних програм, планування довготривалих перспектив і планів можна розраховувати у громаді , коли на бюджет розвитку копійки, а на проїдання мільйони.

Вкотре переконуємося, що до всякої справи потрібен спершу аналітичний підхід і здоровий глузд, а лише потім дії. Проте зазвичай утриматися від спокуси важко».

Отже Потївська громада, як стверджує Житомирська ОДА, зробила свій розподіл доходів: на зарплату та утримання декількох десятків значно збільшеної кількості  працівників апарату – 47%, а на  потреби 3618 мешканців громади решта - 53%.

Щоб зрозуміти «перспективу» достатньо глянути на статистичні показники громади дивись ТУТ, де обсяг доходів на 24 населених пунктів всього 2 740 100 тис грн, а на бюджет розвитку «0». і все стає ясно.

Сподіватися на інвесторів, які прийдуть у Потіївку та вкладуть гроші в інфраструктуру, відкриють нові підприємства, робочі місця при щорічній інфляції в Україні у 13-15% - це з розряду фантазій. Різко збільшити доходну частину бюджету громади за рахунок сподівань на передачу в оренду отриманої нещодавно від держави 1 339 га землі при нинішніх ставках земельного податку – самообман.

Поки-що з метою заохочення об’єднання громад держава надає фінансову підтримку новоутвореним ОТГ. Для прикладу. У 2018 році році на розбудову інфраструктури згідно"Розподілу обсяг субвенції на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад Житомирської області" Потіївській ОТГ надійде 2473,6 тис. грн. на 3651 мешканця громади.

Зауважу, що Радомишльській ОТГ, чисельність якої майже у 7 разів більша, 25 019 мешканців, передбачено лише 5183,5 тис.грн. Диспропорція очевидна.

Проте невдовзі завершиться процес децентралізації. З тими сільрадами, що сьогодні ще не увійшли в ОТГ, розправляться швидко на кшталт прикладів у Прибалтиці, чи Польщі. Державна фінансова підтримка обмежиться до мінімуму, адже громади повинні бути самодостатніми.

Отже настане:«Ось тобі, бабусю, і Юріїв день». Мій прогноз невтішний. Рано, чи пізно Потіївській громаді (а не її лідерам)  таки прийдеться прозріти і проситися  приєднання до Радомишльської ОТГ, або жити прохачем.

Популярні новини міста