Шрифти

Сьогодні, 25 листопада, на Радомишльському районному ринку вперше у цьому році з'явилися реалізатори прісноводної риби з каскаду орендованих ставків у селі Кримок. Торгували невеличким лящем, товстолобом за 25 грн та дрібнесенькою аборигенною плотвою і красноперкою по 15 грн.

Здавалося б буденна подія, нічого сенсаційного. На те й віддані в оренду водойми щоб у ній орендар по Закону згідно взятих на себе договірних зобов’язань вирощував прісноводну рибу для забезпечення продовольчої безпеки мешканців територіальної громади району. На те й місцеві ринки, щоб там реалізовували вирощену рибу.

Утім у Радомишльському районі в орендарів упродовж десятиліть своя – власна паразитуюча на громадському тілі політика. Статистика, яка підкріпляється інформацією Житомирського обласного управління рибохорони, свідчить, що 90% орендарів водойм у районі узагалі їх не зариблюють.

Договір оренди, його виконання їм, як кажуть «до лампочки». Вони у кінці року за допомогою «щедрого» облуправління з водних ресурсів Житомирщини, яким ще більше все «до лампочки», безперешкодно отримують режим роботи водойми та негайно обезводнивши неї виловлюють усю аборигенну рибу, яка виросла природним шляхом без затрат і реалізовують неї.

Ось вам і бізнес без будь-яких матеріальних вкладень. Нагадаємо, що аборигенна риба – це власність не орендаря, а місцевої громади. А також те, що орендар має таке відношення до шлюзного обладнання греблі (тобто, право на користування ним при спуску води, чи наповненні водойми) як селянське господарство до польотів у космос.

Він у районі забрав в оренду тільки вершки – водойму та землю під нею за які платить копійки ( у порівнянні з ціною коропа по 65, чи аборигенної щуки за 50 грн.) а копітку та затратну роботу по ремонту, догляду дамб, шлюзового обладнання залишив комусь - дурнішому.

Знову ж таки, це підтверджується наведеною офіційною статистикою керівника районного підрозділу водресурсів П. Іщука, яка демонструє, що більше 90% цих споруд у районі є безхозними. Не забудьмо, що це об’єкти підвищеної техногенної безпеки!

Проте повернемося до сьогоднішньої ринкової події. Радомишлянам вперше за рік з колись державного Кримоцького каскаду ставків, у яких хлюпочеться майже 8 580 тис. м.куб. води, запропонували купити рибу.

Упродовж 2016 року неї возили з Житомира, Ружина, і навіть, з Вінниці.

Хіба ж на таку політику використання природних ресурсів місцевих громад, які опинилися у приватних руках, розраховували сільські депутати, надаючи згоду на передачу в оренду водойм терміном на півстоліття? Звичайно, що ні. Тоді ж чому народні обранці не хочуть виправляти свої помилки, себто, розірвати договір оренди?

Утім це справа вже іншого діалогу.


Додати коментар


Захисний код
Оновити