Після кількаденної мимовільної  перерви, викликаної відсутністю бітуму у виробника асфальтобетонної суміші, сьогодні вже з 8-ї години ранку  до асфальтоукладчика вервечкою вишикувалися самоскиди завантажені  гарячим асфальтом. На радість городян процес пішов знову і поки-що безперервно. До першої полоси, що становить половину ширини дорожнього  полотна вулиці Великої Житомирської  вже укладеної   у проміжку між вулицями  Старокиївською та Борщагівською сьогодні додавали другу. Таким чином вся вулиця поволі «одягається»  першим шаром асфальту товщиною 60 мм. За словами шляховиків  згодом зверху буде покладено ще один  вирівнюючий шар  з дрібнофракційного  асфальту товщиною 50 мм.

Отже, враховуючи, що основою дороги служить ще царська камінна бруківка та покладений на неї  у пострадянські часи шар тепер відфрезерованого старого асфальту,  неважко  уявити   з чого складаються дорожній пиріг вулиці Великої Житомирської.

radomyshl-info

Add a comment

Нещодавно керівники міського комунального підприємства «Благоустрій» бідкалися, що при капітальному ремонті міських вулиць якась частина  старого  асфальту разом з щебінкою та кам’яним відсівом  хтозна-куди щезає. А він би так пригодився на засипку чисельних баюр на вулицях. Чиста ілюзія - ніщо не зникає  безслідно. Та й навіщо було б загубити такий будівельний матеріал. Дбайливі радомишляни дадуть всьому раду. Біля власних обійсть дороги  не власні, а міські. Тож не очікуючи  підмоги ні від кого підсипають їх самотужки.

radomyshl-info

Add a comment

На  землях територіальних громад сіл Нова Юрівка, Глиниця, Кичкирі у Радомишльському районі практично на всіх полях до самого горизонту видніються поля засіяні соєю. Сою ніяк не назвеш традиційною для України сільськогосподарською культурою. Однак її прихильники кажуть, що потенціал її використання воістину величезний але він поки не розкритий вітчизняним сільгоспвиробником. Рекордний урожай сої одержаний у США – 74 ц/га, передовики виробництва в Україні вирощують удвічі менше - по 30‑40 ц/га. У сої набагато більше шляхів застосування, ніж у кукурудзи або соняшнику. Це й олія, і шрот, і комбікорми, і різноманітні продукти харчування. Фахівці стверджують, що  найрентабельнішою є кукурудза, потім соняшник, далі соя, а потім - ріпак. Утім вони і попереджують, що обов’язково потрібно подумати про те, скільки часу ти хочеш користуватися цією землею, тому що ні для кого не секрет, наскільки деякі культури виснажують землю.

Чи думають у нас  про землю? Сьогодні на це запитання важко відповісти. Покаже час.

radomyshl-info

Add a comment

У стінах приміщення теперішньої районної  держадміністрації  на Майдані Соборному така подія трапилася чи не вперше за всю його історію.  За радянських часів тут змінилося не одне покоління   працівників  райкому та райвиконкому. Утім тоді за неписаною традицією різких кроків по відношенню до партійної номенклатури не було. Коли хтось із партійних функціонерів  не «дотягував» на займаній посаді або ж допускав порушення трудової дисципліни то з партійної «обойми»  з шумом і тріском їх  не викидали.  Їм  вказували на поріг, але знаходили відповідну керівну нішу в іншому місці. У Радомишлі, як правило, вони відбували «покарання» на посаді директорів на одному з трьох підприємств -  пивзаводі, міському комунгоспі чи  тоді ще існуючому крохмальному заводі. Тобто після невдалого польоту приземлення було мяким. Тепер про той період дехто з місцевих чиновників згадує з сумом. Нещодавно у Радомишльській районній державній адміністрації  виконуючого обов’язки  начальника одного  з управлінь звільнено з займаної посади за прогул. Підставою стало самовільне використання ним без погодження з роботодавцем днів  чергової відпустки;

Зауважимо, що при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п. 4 ст. 40 КЗпП, суди виходять з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі,  як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин підряд або сумарно протягом робочого дня без поважних причин. Наразі не відомо чи буде опротестовувати дії адміністрації звільнений у суді.

radomyshl-info

Add a comment

Поїздка на велосипеді  у межах нашого  міста, зважаючи на стан доріг,   не із приємних. На жаль ми не маємо і, поки-що, не плануємо розвиток інфраструктури для цього транспорту.  А даремно. Більшість городян сьогодні не мають власного авто. То ж чисельна армія велосипедистів  саме за допомогою двохколісного друга прямують на роботу, за покупками до магазинів,  відвідувати чисельні державні установи. Як  дбаємо ми про них у нашому місті красномовно свідчить кількість установлених  велостійок де можна припаркувати велосипед.  Керівників підприємств, установ, власників магазинів, які установили такі пристрої можна перерахувати на пальцях. Олександр Гладиш - директор лісгоспу, Микола Григорович - власних торгівельних об’єктів. Нещодавно до них долучилася Наталя Ярмолюк -  керівник територіальних центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Радомишльського району, яка за рахунок спонсорів  придбала та встановила металеву велостійку біля  своєї установи.

Транспорту з кожним роком стає дедалі більше. А розвиток транспортної інфраструктури не може збільшуватися безкінечно, та й не потрібно цього робити. Можна зменшити використання автомобіля, а збільшити використання таких чистих і енергонезатратних видів транспорту, як велосипед. Так зробило багато успішних країн світу. Що заважає нам?  Варто було б очільникам міста делікатно  нагадати керівникам установ та власникам об’єктів у сфері обслуговування   про необхідність першого кроку- встановлення велостійок, виявивши таким чином турботу про значну когорту радомишлян.

radomyshl-info

Add a comment

Не думали й не гадали  сільські депутати у 2005 році, віддаючи  русловий став в оренду на 49 років, що ні їх самих  -  народних обранців, ні односельців разом з дітьми й онуками не допустять вже на наступний день   з вудкою  порибалити не тільки до плеса водойми, а й  далеко за межі ставу впродовж 3-х кілометрового русла річки Мика.

Місцевий «лозинський», як його тут стали прозивати після відомих подій, нібито найнятий  за його, як виявилося згодом самоуправними повноваженнями не наданими  орендарями охороняти став,  укупі  зі своєю ріднею тримав у страху  мешканців трьох сіл роками. Царюючи немовби у середньовіччі  на власній вотчині, вони заборонили  селянам любительську рибалку не тільки у ставу, а й поза його картографічними  межами у трьохкілометровій зоні уздовж річки.

Накладене табу на риболовлю у річці мотивували тим, що риба зі ставу плаває  по  всій річці.  Тих, хто ослухався і намагався  порибалити, доказуючи, що річка - це не став, який перебуває в оренді,  били. Били,  нещадно, не зважаючи на вік. Переламували ребра, перенісся, кістки обличчя і, навіть, стріляли з невідомої зброї. Одні  зверталися до правоохоронних органів,  проходили судмедекспертизу, а більшість постраждалих зносили побої мовчки, бо ж у «лозинського»  за його словами у районі все схоплено.  Ті, що скаржилися і, навіть постраждалі, які маючи на руках заключення про середню ступінь нанесених побоїв,  отримували  стандартні відповіді на кшталт – «звертайтеся до суду!».

Над ними просто глумилися. Хто ж  у теперішньому селі має грошову змогу найняти адвоката та  наважиться затіяти судову тяжбу, яка може  мов гума тягнутися роками?  Отак і терпіли при повній бездіяльності сільської влади, приймаючи щорічно до лав потерпілих по декілька чергових жертв «лозинського», який все більше нахабнів, відчувши безкарність.

Щоправда у 2009 році   понад 100 селян  зійшлися на стихійний мітинг проти самоправства  та наруги  над ними. Однак  письмова протестна резолюція мітингу, протоколи підписані і посвідчені сільським головою про факти наруги  не спричинили ніякого покарання кривдника селян.

Цього року два з половиною місяці добивався  депутат районної ради Володимир Капранчук виконати вимоги  свого депутатського запиту по встановленню межових знаків на межі між ставом і руслом річки. Нарешті 21 жовтня  комісія у складі представників районної адміністрації, держземагенства,  держпідприємства водних ресурсів  таки  прибула  до села.  За підтримки депутата районної ради Анатолія Лобаса були виготовлені і вкопані дубові стовпи на межі де закінчуються води  орендованого ставу.

Отже немовби право користуватися річкою упродовж 3-х кілометрів селянам  повернуто, розкріпачення відбулося. Утім їм  ще належить здолати психологічний бар’єр  і наважитися підійти до річки порибалити    там, де споконвіку  рибалили їх діди і прадіди. Чи ж допоможе ця установлена депутатська демаркаційна  лінія зі встановленими прикордонними стовпами   захистити селян від наруги  покаже час.

РАДОМИШЛЬ-ІНФО

.

Add a comment

Ось вже декілька днів поспіль шляховики не настеляють асфальто - бетонну суміш на дорогу до «Замку «Радомисль». За словами робітників на заводі, який постачає цей будівельний матеріал відсутній бітум - основний компонент складової дорожньої суміші. Утім робітники не гуляють і хвилини. Щоденно продовжується робота по капітальному ремонту колодязів під водогінні та каналізаційні мережі, систем водовідведення поверхневих вод, мосту через річку Черча.  Словом  підготовчої роботи, яка значно перевищує нормативну тривалість самої укладки асфальту  поки-що вистачає.

radomyshl-info

Add a comment

Сергій  Миронюк – директор Радомишльського міського комунального підприємства "Радомишль" з задоволенням  фотографується на тлі щойно купленого новенького трактора «Білорус». Його торжество цілком зрозуміле. Адже відтепер  за допомогою цієї  прибиральної машини можна взятися за очистку проїзджої частини міських вулиць, дворів, майданів,  від свіжовипавшого снігу, сміття, а також спланувати насипний грунт, чи засипати яму, траншею. На носі зима. Безсумнівно така техніка, укомплектована навісним обладнанням у вигляді дорожньої щітки та відвалу не сьогодні-завтра стане у пригоді. Трактор виробництва сусідньої Республіки Білорусь  обійшовся міській казні у 214 тисяч гривен.

radomyshl-info

 

Add a comment

 

100-літній ювілей Радомишльського ліцею, проведений з розмахом, нещодавно   минув. Втім проблеми залишилися. Проте не в закладі, а  у середовищі гостей. Вони виникли вже дещо згодом після урочистостей   у неформальній обстановці. Саме там  відбулося словесне змагання на кшталт  хто ж все-таки  з   випускників колишньої школи №1 / теперішнього ліцею/ більше  підсобив підготуватися до ювілею.

Бізнесмени з товариства «Ексімед» вважають, що саме з податкових коштів, які вони спрямовують до районної бюджетної скарбниці  проведена заміна  старих, зношених часом вікон у ювілейному закладі.

Районна влада з таким твердженням не згодна і статистично доказує, що їй припадає пальма фінансової першості, що саме  завдяки  її коштам реалізовано такі роботи. Адже з районного бюджету на заміну старих дерев’яних вікон на сучасні пластикові виділила 400 тисяч гривен за рахунок упертої роботи по перевиконанню доходної частини бюджету. До того ж з обласного бюджету на заміну вікон  було направлено додатково 25 тисяч гривен. А доля «ексімедівців» у  районному бюджеті складає  тільки  0,026%.

Що ж цифрові ілюстрації - річ вперта. Утім ліцеїстам не від змагань і статистики  стало тепліше та світліше у класах, а від уваги до потреб освіти. Школярі сподіваються, що вона буде не тільки під час ювілеїв та свят, а й у будні.

radomyshl-info

Add a comment

Трихінельоз - паразитарна хвороба тварин і людей, збудником якої є живородяча нематода трихінела. Статевозрілий гельмінт паразитує у кишечнику людей і тварин, а личинкова стадія - у поперечносмугастих м’язах. Тварини заражаються при поїданні інвазованого м’яса та незнезаражених продуктів забою тварин, а також інвазованих трупів собак, котів, щурів.

Через 2-3 доби після вживання інвазованого м’яса у шлунково - кишечному тракті гельмінт стає статевозрілим і народжує до 1500 личинок, які з кровотоком мігрують та локалізуються в м’язах. Личинки стають інвазованими через 16-17 днів, через 30-35 днів навколо них формується сполучнотканинна капсула, яка через три місяці починає кальцинуватися. Людина заражається трихінельозом при поїданні непроваренного або погано провареного м’яса. В шлунку капсула паразита розчиняється, і з неї виходить личинка довжиною 1 мм, в тонкому відділі кишківника вона швидко росте і уже через 2 доби стає статевозрілою трихінелою. Народжені личинки трихінел потрапляють у лімфатичну систему і з кровотоком мігрують та локалізуються в м’язах діафрагми, гортані, грудних м’язах та м’язах кінцівок. При захворюванні у людини підвищується температура тіла, з’являється слабкість, набряки ніг. Симптоми захворювання проявляються за 1-1,5 міс. до кальцинування личинок трихінел.

Кожна людина повинна сама дбати про своє здоров’я. Перш за все не можна купувати на стихійних ринках м’ясо свиней, нутрій, диких тварин, вживати в їжу не досліджене м’ясо забитих тварин у своєму власному господарстві.

Часто захворювання на трихінельоз у людей носить груповий характер. Як правило, це буває після забою свині, коли гостинні господарі запрошують рідню та сусідів на “свіжину”, де вживають м’ясо забитої тварини, тому ветеринарна служба району застерігає: м’ясо, отримане при забої всіх видів тварин незалежно від форми власності, повинно проходити ветеринарно-санітарну експертизу, а потім вживатися в їжу.

При забої тварин необхідно обов’язково проводити трихінелоскопію свинячих туш і, при знаходженні в м’ясі навіть однієї трихінели, не допускати м'ясо в їжу людям та тваринам.

Управління ветеринарної медицини в Радомишльському районі

РАДОМИШЛЬ-ІНФО

Add a comment

Більше статей...

Дочірні категорії

Популярні новини міста