Шрифти

У Радомишлі продажа приміщення бувшого райсуду поки відтермінована.

Учора, 27 квітня, на засіданні профільної депутатської комісії з питань законності, правопорядку, прав громадян, регламенту, депутатської етики та місцевого самоврядування було розглянуто питання про приватизацію адміністративного приміщення бувшого райсуду.
Нагадаємо, що за рішенням депутатів зазначена будівля по вулиці Малій Житомирській у 2004 році перейшла у комунальну власність у результаті прохання обласної судової адміністрації про обмін приміщення райвіськомату по вулиці Івана Франка, який належав міській громаді.

Військомівська будівля докорінно реконструйована у 2011році і там нині  функціонує райсуд.

Згодом приміщення було передано міськрадою в оренду, але з заниженою вартісною оцінкою та орендною платою  /читай ТУТ :"РАДОМИШЛЬСЬКА МІСЬКА РАДА ЗА БЕЗЦІНЬ ВІДДАЄ В ОРЕНДУ ПРИМІЩЕННЯ КОЛИШНЬОГО РАЙОННОГО СУДУ"/
 Такий рух муніципального майна набув широкого розголосу. Тому міськраді під тиском громадськості довелося проводити повторну оцінку вартості приміщення, яка піднялася у рази, /читай ТУТ "У РАДОМИШЛІ ГРОМАДСЬКІСТЬ КОНТРОЛЮЄ ВЛАДУ"/

Утім орендар не погодився з новими умовами ціни оренди, його пітримали судові інстанції. Декілька років орендарі не використовувавли будівлю, залишивши неї без охорони та догляду, а згодом відмовилися від оренди.

Незважаючи на те, що  у приміщенні добре попрацювали хапуги, міськрада не здійснила прийом свого майна від орендаря  в установленому порядку, не примусила його відновити за власний кошт та відшкодувати завдані збитки.
На попередній, березневій, сесії після тривалих дискусій депутати нинішньої каденції погодилися включити будівлю у перелік об’єктів, що підлягають приватизації у 2020 році. Однак з умовою, що за міжсесійний період буде вивчене питання її належності до культурної, історичної, архітектурної спадщини.
То ж на учорашньому  засіданні комісії начальник відділу міськради Ігор Чудовський доповів, що приміщення не перебуває у зазначеному вище переліку. Отже істотних першкод для його відчуження не існує.
Депутат, Володимир Капранчук, зважаючи на широку дискусію громадськості на сторінках ФБ, у якій частина громадськості не підтримує відчуження  приміщення, запропонував свій варіант вирішення питання.

Він навів приклад коли після 90-х років міськрада,  під час розвалу народного господарства, що поттягну за собою розпад СРСР, не мала коштів виплачувати заробітну плату 15-ти працівникам міського готелю, який втратив постояльців і вимушена була виставити його на приватизацію.

Новий власник тоді впродовж трьох років так і не приступив до використання приміщення. Утім міськрада посилаючись на те, що господар готелю не виконав трьох ключових умов, записаних у договорі купівлі та рішенні міськради про збереження призначення об’єкту, кількості робочих місць  та виплати заборгованості по заробітній платі прцівникам добилася рішення київського господарського суду про повернення готелю назад, - у власність громади, без відшкодування  коштів покупцю.
Згодом готель продали повторно, але вже у гарні руки. Будівля у центрі міста, станом на сьогодні, відремонтована, має гарний вигляд, готельні та робочі місця.
Саме тому депутат запропонував при продажі об’єкту внести у рішення ради та договір купівлі-продажу, посвідченому нотаріально, умови згідно яких покупець зобов’язаний буде зберегти деталізований історично - архітектурний вигляд зовнішнього вигляду фасаду будівлі та усіх його конструкцій, зафіксований шляхом фото-відео документів.

Присутній на засіданні комісії мер Володимир Тетерський розповів, що громада греко - католицької церкви заявила про наміри взяти в платну оренду  це приміщення, провести його ремонт зі збереженням архітектурих цінностей.
Після обговорення комісія вирішила відтермінувати питання продажу будівлі. У подальшому у разі досягнення умов договору на пропозиціях міськради  - передати в оренду релігійній громаді, якщо ні - застосувати другий варіант, який запропонував Володимир Капранчук.

Останнє  слово за  депутатами на сесії  30 квітня. 

Однак таки варто зауважити, що стан наповнення бюджету в умовах відомих причин в країні  сьогодні критичний, міська казна  худне з кожним днем

Міськрада вимушена урізати майже усі витрати на заплановані соціальні програми, на утримання апарату, працівників бюджетної сфери, тощо. Наскільки такі заходи убезпечать   бюджетні ризики покаже час.

Стає ясно, як божий день, що у найближчі роки навряд чи знайдуться додаткові бюджетні кошти на охорону, ремонт чи реконструкцію будівлі, яка  наразі перебуває без опіки.