Шрифти

У номері «Киевлянина» від 25 травня  1902 року кореспондент газети робить огляд краю, пов'язаний з відкриттям Києво-Ковельської залізниці — про заготівлю лісу, про майбутній врожай та перспективи садівництва й пасажирського сполучення. 

Нагадаємо, що тема стала актуальною нині, напередодні запланованої в Україні територіально- адміністративної реформи. Сусідні з Радомишлем міста та райони упродовж тридцяти років входили до складу Радомисльського повіту. Наразі ЗМІ повідомляють, що район увійде до складу іншого.

"Ра́домисльський пові́т — адміністративно-територіальна одиниця у складі новоствореного Ізяславського намісництва Російської імперії (після другого поділу Речі Посполитої у 1793 році). З 1795 року у складі Волинського намісництва[1]. З 1797 року у складі Київської губернії Російської імперії. Повітовий центр — місто Радомисль.

Повіт займав північно-західну частину губернії і мав вкрай неправильний контур у вигляді двох чотирикутників, сполучених між собою одним з кутів і розташованих уздовж течії Тетерева. Природна межа — по Дніпру — була тільки з східної сторони, впродовж 85 верст (біля 90 км). На півночі повіт межував з Мінською, на заході — з Волинською губерніями, на сході — з Чернігівською губернією і Київським повітом і з Сквирським повітом на півдні. Площа повіту становила 775 081 десятин (8 468 км²).

За даними 1885 року в повіті налічувалось 818 населених пунктів, в тому числі 8 містечок і 330 сільських поселень[2].

У червні 1919 року на північно-східних теренах шляхом розукрупнення Радомисльського повіту створений Чорнобильський повіт[3].

У складі Радомисльського повіту залишилися такі волості: Брусилівська, Вишевицька, Водотиївська, Кичкирівська, Коростишівська, Малинська, Розважівська та Стремигородська. До цих волостей додалися нові - Горбулівська, Кочерівська, Облітківська, Потіївська та Чоповицька.

7 березня 1923 року повіт було ліквідовано, його територія увійшла до складу Малинського району Малинської округи, Коростишівського та Радомисльського районів Житомирської округи, Брусилівського району Київської округи" - uk.wikipedia.org

 

1 333 3«Радомысльский уезд. (корреспондент "Киевлянина"):
Прорезавшая Радомысльский уезд Киево-Ковельская железная дорога внесла оживление в лесное дело. Возле станций Ирша, Малин и других заготовленный и заготавливается из ближайших лесов несколько тысяч сажен дров, главным образом для потребностей самой дороги; начата в усиленных размерах и разработка строевого леса. Ближайшия к дороге леса, конечно, значительно поднялись в цене.
Урожай ожидается в нынешнем году блестящий даже на бесплодных песчаных пустырях. Рожь довольно высокая, хотя имеет бедный колос. Но на более сносных землях, и на новинах из-под выкорчеванных лесов она достигает человеческого роста, очень густа и вообще имеет прекрасный вид.
Обильное цветение дали также сады. Садоводство здесь мало развита коммерческими целями, хотя для него существует выгодные естественные условия, а железная дорога весьма облегчает сбыт фруктов в Киев. Кроме помещичьих садов здесь могли бы получить развитие крестьянские садки, для которых имеется основа.
Радомысльские поселения расположенные между Киево-Кольской железной дорогой и Радомыслем здесь широко застроены и крестьянские усадьбы утопают в зелени садков, следовательно, население имеет наклонность к садоводству, и могло бы развивать это дело в ближайшем будущем. Населением будет иметь под рукой и хороший посадочный материал, так как при сельскохозяйственной школе в селе Ставках заложен довольно значительный питомник фруктовых деревьев, которые предполагается постепенно развивать. Вероятно школа из своих воспитанников даст контингент недорогих садовников и огородников, так как на садоводство и огородничество здесь обращено преимущественное внимание. Нынешнею осенью предстоит первый выпуск учеников.
Сообщение города Радомысль из Киево-Ковельской дорогой может идти через 3 станции: Тетерев, Иршу и Малин. Наиболее удобная дорога на Иршу, но к сожалению здесь устроен только остановочный пункт с открытой площадкой, тогда как требуется устройство станции, во всяком случае необходимо к осени же устроить здание станции или полустанка для пассажиров с приёмом багажа и выдачей пассажирских билетов, потому что довольно многочисленные пассажиры, едущие из Радомысля, и в Радомысль будут поставлены в довольно затруднительное положение.
Между тем дорога к Радомыслю от станции Тетерев плохая, с паромной переправой через реку Тетерев, а дорога из Малина на несколько вёрст длиннее, и также плохая. Как только в Ирше будет устроена станция, радомысльские извозчики организуют здесь правильное сообщение, а сообщение Радомысля дилижансами с Киевом, которые ныне конкурируют с железной дорогой, сами собой упразднятся...»-за публікації Малин-інфо

Популярні новини міста