Шрифти

 

 У суботу, 31 серпня,  прес - служба Радомишльської поліція повідомила, що "наразі у Радомишльському відділення поліції Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області  у даний час проводиться перевірка по факту законності спилювання дерев породи «тополя» в урочищі біля річки Тетерів комунальними підприємствами міста".

Слід зауважити, що котрий тиждень навколо планів  міської влади та початку робіт в тополиному гаю, що росте уздовж річки Тетерів, під опікою муніципальних комунальників,  точаться різні розмови.

Не секрет, що теперішня  ментальність більшості громадян у нашому,  ще  на жаль, так і не сформованому громадському суспільстві, наразі відома з не кращого боку. І цьому є вагомі причини. Адже  кожен крок будь-якої гілки державної  виконавчої, чи самоврядної  влади нині традиційно  викликає підозри на кшталт : "тут щось не так". 

У зазначеному тополиному гаю зараз ведуться рекраційні роботи. Міська влада має наміри  облаштувати зону відпочинку для радомишлян.  Задумки прості: сучасний сегмент індустрії дозвілля, що швидко розвивається, зв'язаний з участю населення в активному відпочинку на відкритому повітрі,  який проводиться переважно на вік-енд (у вихідні та святкові дні) має стати доступним і нашим містянам. Проте навколо  намірів та їх втілення у реальність у Радомишлі між прихильниками та противниками ідеї  вже поламано багато списів.

Нічого дивного у цьому немає. Плюралізм. Рівень демократії, публічності, відкритої  і вільної критики влади за останні п'ять років у країні виріс  у рази. Тепер ніхто з нас  не боїться висловити свою думку, відкрито криткувати владу. Але чомусь нинішня ситуативна більшість громадян  вперто чи свідомо, але таки    не  хоче визнати  здобутків.

Саме тому для порівняння  варто  було б нагадати, що коли у 2010 році  ( при президенстві В.Януковича) тодішній  Радомишльський міський голова організував без  погоджень відповідних державних служб  грандіозний бізнес по  викачці дефіцитного річкового піску з русла річки Тетерів за допомогою плавучого земснаряду, жодного нарікання на екологічний злочин не було. Тисячі тон піску, прикритого брезентом на автоважкотонажках, щомісячно вивозили поза межі Радомиишля. Куди і кому невідомо. Потужний земснаряд закачував пісок у зазначений  тополиний гай. Там, переважно уночі по-злодійськи, товклися сотні автовантажівок,  техніка для навантаження,   У гаю складували цілі гори піску. Після себе залишили траншеї розриті бульдозером, глибокі колії, понівечений луг. У міський бюджет не впала жодна копійка за місцеві ресурси. Ніхто і  пальцем  тоді не ворухнув для відновлення  чи рекраації  довкілля,  не поніс відповідальності за заволодіння ресурсами, заподіяну шкоду річці, прибережній зоні,  зеленим насадженням. Охочих боротися з регіоналами  також тоді не знайшлося.

Відділ містобудування міськради  наразі працює у звичному режимі. Тут кажуть: перевірка так перевірка. Є погодження еколога, ведуться пошуки різних джерел фінансуваня робіт, оптимальних варіантів поєднати природний ландшафт і облаштування зони відпочинку городян.

 

 

 

Популярні новини міста