Шрифти

Реконструкція міської вежі, розпочата ще  у 2007 році, затягнулася  на 6 років. Про вежу у місті ходять легенди. Одні  подейкують, що при реконструкції кудись щез   водяний бак чималеньких розмірів з царської міді, який не тільки віншував вежу, а  ще й служив  акумулятором води для   живлення міського водогону.  Інші - про те, що слідком за баком «попливла» хтозна-куди і гвинтова  латунна  драбина за допомогою  якої   потрапляли на самісіньський  гребінь споруди.

Вочевидь  істинність цих  балачок та використання коштів на реконструкцію символу міста вирішили перевірити працівники  тодішнього районного  КРУ у 2011 році.  Наслідки своєї роботи вони сумлінно передали правоохоронцям. А ті, у свою чергу, здійснивши слідство, завели справи та передали до суду. З того часу все й почалося.  За  приписки у виконаних об'ємах робіт  були осуджені керівник одного з міських комунальних підприємств, а згодом ще й очільник  будівельної фірми. Нещодавно  у зв’язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності один з районних судів області закрив тривале  провадження по кримінальній справі  колишнього посадовця міської ради.

Господарський суд Рівненської області   прийняв рішення  стягнути  з підрядника будівельних робіт на вежі на користь Радомишльської міської ради 124 622 грн.98 коп. збитків заподіяних внаслідок незаконно виплачених коштів.Утім Рівненське  міське управління виконавчої служби у квітні місяці 2012 року  повернуло стягувачу - Радомишльській міській раді Наказ Рівненського господарського суду про стягнення з підрядника  збитків.  Причина: « згідно відповідей БТІ, ВДАЇ, УМВС, земельного кадастру – нерухомого майна, земельних ділянок, транспортних засобів за боржником не зареєстровано, за адресою фірма не знаходиться, майна належного боржнику не виявлено». Отже  виявилося, що стягнути приписки немає не тільки  з кого, але й з чого. Фірмі у якої ні дрючка, ні ґудзика якимось чином дали можливість  виграти  тендер, заключити  підряд на реконструкцію і вести будівництво міської вежі. Наразі про подальший рух у цьому напрямку невідомо.

Керівництво міської ради теперішньої каденції, отримавши розібрану вежу разом з її тіньовими справами у спадок, тримається поки-що нейтралітету з довершенням її реконструкції. Вочевидь діє правильно, бо не до вежі, коли у куцому муніципальному  бюджеті на рахунку тепер  кожна копійчина.

Тим часом,   кимось спроектований на посміх  значно менший від діаметру вежі  дашок  так захищає її від безперервних  цьогорічних дощів,  мовби  тюбетейка  голову таджика від променів сонця. Дощові води  невпинно  біжать по її циліндричному тілу потьоками, насичують вологою цегляну стіну, піддають руйнації.  Стояти осторонь містянам не варто. Хоч дивися на споруду, хоч заплющуй очі, а вона все одно  залишається елементом герба  нашого Радомишля. Настав час і варто було б провести громадські слухання, взятися за завершення будівництва одного з символів міського герба всією громадою.

РАДОМИШЛЬ-ІНФО

Популярні новини міста