ЧИ ВІДДАДУТЬ У ПРИВАТНІ РУКИ РАДОМИШЛЬСЬКИЙ КІНОТЕАТР ?

Шрифти

ЧИ ВІДДАДУТЬ У ПРИВАТНІ РУКИ РАДОМИШЛЬСЬКИЙ КІНОТЕАТР ? — Інтернет газета міста Радомишль - періодичне інтернет видання міста Радомишль “Panem et circenses!”«Хліба і видовищ!» – вимагали у влади римляни. І вони їх отримували, адже з розгніваним натовпом жарти погані. У Радомишлі є хліб і до хліба, а от з видовищами не все гаразд. До міста перестали їздити артисти, тут ніде провести гастрольний концерт, немає сцени де показати спектакль.  Іноді затишшя порушується під час чергових парламентських виборів. Тоді за рахунок депутатської кишені  монтують на Майдані Соборному імпровізовану сцену та показують містянам разом з агітацією концерт якоїсь проплаченої заїжджої естрадної зірки.   Впродовж десятиліть грандіозна  споруда  районного кінотеатру імені Т.Шевченка у центрі міста не використовується. Час підточив її будівельні конструкції, окремі з них за висновками компетентних комісій  стали небезпечними для відвідувачів і  давним-давно потребують капітального ремонту. Утім грошей у районній казні, як і найближчих перспектив на їх появу, немає. Стверджувати, що попередні очільники району, які у різні каденції очолювали раду і державну адміністрацію не шукали виходу із такого становища було б не зовсім правильно. У  ремонти  кінотеатру вбухали вже з півмільйона бюджетних гривен однак кінця тому не видно. Бюджетна скрута супроводжує місцеві бюджети щорічно і зводить будь-яку добру  ініціативу нанівець. Місцевий Будинок культури теж у аварійному стані і має ідентичну з кінотеатром долю. На останній сесії районної ради розгорілася гостра дискусія при розгляді питання, щодо включення кінотеатру у перелік об’єктів, які підлягають приватизації. Голова депутатської фракції районної партійної організації комуністів Олександр Богданов наводив негативні приклади подальшої долі відданих у приватні руки міських та районних об’єктів – меблевої фабрики, комбікормового заводу, піонерського табору «Лісова пісня» та інших. Саме цим депутат обумовлював свій категоричний протест проти приватизації кінотеатру. Утім з огляду на минуле заради справедливості, варто було б навести і позитивні приклади  приватизації. У 90-ті роки минулого століття міський готель  на декілька років обезлюднів. З ліквідацією місцевої військової частини сюди до своїх синів - солдатів перестали приїзджати на відвідини батьки з усіх куточків колишнього СРСР. З  припиненням виробництва великогабаритних причіпів - щеповозів на машинобудівному заводі відпала потреба відвідувати наше місто у великої кількості покупців з Далекого сходу Росії. Колектив готелю залишився без заробітної плати. Міські депутати вирішили продати готель. Однак перша спроба вийшла невдалою. Новий власник готелю майже три роки й не думав щось там робити.  Правильно написане  сесійне рішення міської ради, яким власник готелю був зобов’язаний виплатити працівникам борги по заробітній платі, зберегти робочі місця для працівників, частину готельних місць та постійне функціонування готелю дозволило відсудити готель назад у міську власність. І, навіть, не повернути гроші покупцю. Згодом міська рада  продала готель вдруге. Цього разу досить довго вивчали особистість покупця і не помилилися у його виборі. На сьогодні колишній готель - це зразковий  капітально реконструйований об’єкт, який є окрасою міста. У ньому збільшилася кількість робочих місць, тут окрім готелю з’явилися  ще додатково ресторан, магазин, кафе, аптека. Словом, якщо робити справу з розумом та відповідальністю  перед громадою, якій належить об’єкт то можна завжди  себе підстрахувати від всяких несподіванок. Наразі на сесії депутати від прийняття рішення щодо продажу кінотеатру утрималися. Натомість утворено депутатську комісію, яка буде вивчати всі «за» і «проти» та вихід  з ситуації. Цілком можливо, що його знайдуть і без приватизації.

radomyshl-infо