РАДОМИШЛЬСЬКІ ДЕПУТАТИ ЗАБЛОКУВАЛИ СТАТУТ РОЗРОБЛЕНИЙ ПІД ЗАСЛАНОГО КОЗАЧКА

Шрифти

РАДОМИШЛЬСЬКІ ДЕПУТАТИ ЗАБЛОКУВАЛИ СТАТУТ   РОЗРОБЛЕНИЙ ПІД  ЗАСЛАНОГО КОЗАЧКА — Інтернет газета міста Радомишль - періодичне інтернет видання міста Радомишль

 

На минулій сесії Радомишльської міської ради депутатам було запропоновано проголосувати Статут міського комунального підприємства «Водоканал» у новій редакції. Утім у депутатському середовищі знайшлися мислячі голови, які розгадали, що підсунутий їм на затвердження продукт, схожий на троянського коня, далекий не тільки від юридичних канонів, а й інтересів міської територіальної громади, як засновника підприємства, і заблокували його прийняття.

Що ж не сподобалося депутатам? По - перше. Пам’ятаючи вислів Великого Сократа, який на запитання учнів «Що таке здоров’я» відповів: «здоров’я - це не все», але без здоров’я - ніщо!» міський «Водоканал» було створено у 2002 році заради однієї цілі – цілодобове і безперебійне забезпечення мешканців міста якісною питною водою. Окрім того на його плечі покладалося каналізування промислових та побутових витоків, належне обслуговування водогінних та каналізаційних мереж, систем водопідготовки, очисних споруд. Засновник підприємства, себто міська громада, створюючи його, вимагав високопродуктивної та рентабельної роботи «Водоканалу» для убезпечення побутових споживачів питної води від галопуючого підвищення тарифів на водопостачання та каналізування.

Сьогодні радомишляни добре розуміють, що від якості питної води залежить не тільки власне, а й здоров’я майбутніх поколінь.

Однак нові політики, свіжі кадри, підприємницький зуд і вже усталена звичка дбати не про громадське, нове бачення ролі і призначення підприємства спонукали внести зміни до Статуту підприємства. У проекті нового Статуту депутатам запропонували, наприклад, розширену за межі обрію Радомишля статтю 3.2. «Предмет діяльності підприємства» / дивись офіційний сайт Радомишльської міської ради radmr.gov.ua, опублікований проект статуту/

Тут вже не до жартів. Наведемо лише деякі новаційні послуги, які поспіхом впхнули до Статуту.

«Водоканалу» та його працівникам за проектом нового Статуту планують годувати  радомишлян, вочевидь, гамбургерами та борщем у власностворених громадських харчевнях, розважати їх видовищними та спортивно-оздоровчими заходами.

Для окремих, у кого є гроші, надавати послуги в проведенні ювілеїв, презентацій та святкових заходів. Окрім того ще й рибу будуть розводити, а також торгувати через власну торговельну фірмову мережу кіосків, магазинів, розкладок, «виїздних точок» /термін розробника документу/.

А якщо врахувати ще й задекларовані наміри у проекті Статуту щодо діяльності у сфері оптової торгівлі через оптові бази, товарні склади, склади –холодильники, склади-магазини різними товарами, то так і розпирає груди від гордості за наше з вами, радомишляни, майбутнє комунального підприємства, власниками якого кожен з нас є.

Ну, що заїздже «Сільпо» догралося! Тепер буде «гаплик» тобі і твоїй монополії у місті.

І, насамкінець, на рахунках комунальників можуть з’явитися досі небачені євро і долари. Адже проект Статуту передбачає і зовнішньоекономічну діяльність. Щоправда невідомо яку. Може воду постачати в Арабські Емірати? Але там вже давно навчилися опріснювати морську. Може у Крим, бо туди ні краплі української води не даємо, сухий канал?

Прослухавши увесь проект Статуту один з депутатів запитав: а де ж візьмете час, щоб займатися тим, для чого підприємство створене, себто - водопостачанням міста ?

Інший додав: а як же оцей всенький місцевий та міжнародний гамуз затратних послуг ляже на вартість тарифів для жителів міста?

Якщо сприйняти всерйоз усі нововведення у Статут і наміри реалізувати їх у життя, то «Водоканалу» доведеться набрати та утримувати у штаті цілу армію продавців, менеджерів з торгівлі, логістів, поварів і офіціантів, рибоводів - іхтіологів, тамаду і спортсменів, тощо. То дійсно на водопостачання часу не буде.

Як тут не пригадати пострадянський народний віршик: «нема хліба, нема сала – тільки кіно та вистава». Щоб так не вийшло у нас з водою.

Відповіді на запитання навіщо навантажувати на спеціалізоване комунальне підприємство такий клопіт - немає. Але ясно одне, серед цього хаосу є декілька захованих від нас зерен, які можуть дати сходи. А здійснити їх зможе будь-який в усякий час засланий козачок на підприємство у керівне крісло. Адже у статутній статті 9 «Дирекція підприємства» керівнику підприємства надається право « договорів куплі-продажу(міни, дарування) нерухомого майна….»

Тобто цілком можливо, що одного ранку міська громада проснеться, а земельна ділянка підприємства чи її частинка вже буде у власності іншого підприємства, або громадянина згідно правочину укладеного якимось черговим керівником «Водоканалу» одноосібно без згоди засновника – міської ради.

Така ж доля може спіткати і земельні ділянки під свердловинами, або ж самі артезіанські свердловини, які з пострадянських часів перебували на балансі підприємства і нині забезпечують питною водою місто. Обуритеся, скажете, що неправильно, не в інтересах громади, подасте до суду. Але там вам скажуть: все зроблено цілком законно у відповідності до Статуту.

Тобто приховані новації у статуті можуть у потрібний час «вистрілити» не в інтересах громади, а на шкоду їй.

Щоправда у статті 4 Статуту є посилання щодо згоди Радомишльської міської ради на «відчуження основних засобів, які надані в користування». Але за цим туманним формулюванням спробуй вгадай, що то за « основні засоби».

У нашому випадку навіть досвідчений юрист на перший погляд не помітить нічого підозрілого. Але досвід говорить про інше, що диявол ховається у деталях. Коли люди так кажуть, вони мають на увазі, що дрібні на перший погляд речі - плани і схеми, які часто забувають, можуть викликати згодом дуже серйозні проблеми.

І наостанок. На минулій сесії депутати вирішили відправити статут на доопрацювання, відклали і розгляд рішення по ньому.

Що буде на черговій сесії залежить від того наскільки підготовлені до депутатської роботи депутати міськради. Що візьме гору – байдужість, чи відповідальність перед міською громадою покаже час.

Ясно одне – проекти таких життєважливих для міської громади документів поспіхом не продукуються, вони готуються колективно за участю депутатів, громадськості, спеціалістів, вони проходять експертизу і лише потім, після обговорення виносяться на пленарні засіданні ради.